Marshroot

 
Am     F      C   E 
Знову мрії обпеклись світлом 
Am    F     C   E 
Мабуть досить вже іти за вітром, 
Am    F    C    E 
Намальоване життя жити 
Am      F   C   E 
Після кожного дощу вбитий. 
 
За пів кроку до зірок стану, 
Перекрию всім дощам крани. 
Не згадаю небеса сірі, 
Аби тільки сам собі вірив. 
 
Не важливо як було, що стало 
Хто не знав, повірить в те, що знали. 
І коли впадуть вони без бою 
Я залишуся самим собою 
 
Всім, хто вірив до кінця - серця 
Всім, хто серце дарував - віри. 
Якщо ранив, то пробач, не сердся 
Я завжди у всьому був щирим. 


 
Fm Db 
Обіймай мене... обіймай мене 
Bbm C Fm 
А може ми двоє бажали колись одне. 
Fm Db 
Чуєш, все мине, Чуєш, все мине! 
Bbm C Fm 
Останнє тяжіння, з яким ми впадем  - земне. 
 
Не шукай чудес, не шукай чудес, 
Це знову світанок знайшов нас і без адрес. 
Віриш все для нас, знаєш, все у нас 
Для нашої мрії нам просто потрібен час. 
 
Fm 
А ми закохані! 
Db Ab 
Герої власного свого кіно, 
C7 Fm 
І нові сцени за одним вікном 
Fm Db Ab 
Так, ніби граємо в якусь любов, 
C 
А потім знов... 
Fm 
І ми приречені 
Db Ab 
Зіграти в перший і останній раз, 
C7 Fm 
Так, ніби хтось прийде дивитись нас, 
Fm Db Ab 
Так, ніби займуть вільні всі місця 
C 
І до кінця... 
 
Далі від людей, далі від людей 
Були вони справжні та просто забули, де. 
Не впускай тривог, не впускай тривог 
Для цілого світу це ще один фільм про двох. 
 
Подаруй життя, подаруй життя! 
Світліше за світло,  дорожче за світ - дитя. 
Жити без причин - перша із причин, 
А щастя насправді триває, коли мовчиш. 
 
Ламають проміння самотні вогні, 
А двоє в усьому одні. 
 
А ми закохані! 
Герої власного свого кіно, 
І нові сцени за одним вікном 
Так, ніби граємо в якусь любов, 
А потім знов... 
І ми приречені 
Зіграти в перший і останній раз, 
Так, ніби хтось прийде дивитись нас, 
Так, ніби займуть вільні всі місця 
І до кінця... 


 
C#m 
Не даруй останній подих, 
A 
В чесність слів не вір. 
F#m 
Коли правда йде із моди, 
G# 
То без змін ефір. 
 
Там, де ніч бере початок, 
Поряд завжди день. 
Ти навчишся ще кричати 
У думках людей. 
 
C# A 
Там, де себе відкриєш, там 
F#m G# 
Станеш і провалишся крізь сон 
C#m A 
Скільки не дописано листам, 
F#m G# 
Скільки не набулися разом. 
 
Не шукай тіла невинні, 
Всі за щось горять. 
Нам в морях поля хвилинні, 
І в полях - моря. 
 
Не стирай минулі кроки, 
Дай себе знайти. 
Все твоє прийде, а поки 
Шлях будуєш ти. 
 
Там, де себе відкриєш, там 
Станеш і провалишся крізь сон 
Скільки не дописано листам, 
Скільки не набулися разом. 


 
Am       Dm 
Ми знайшли свою мету, 
E         Am 
Ніби світ знайшов опору. 
Am        Dm 
Ти захована в фату, 
E         Am 
Я - тепер і завжди поруч. 
 
Am        Dm 
Ми все маємо пройти, 
E       Am 
Доки вогник наш не згасне. 
Am        Dm 
Все тримається на тих, 
E        A 
Хто не думав навіть впасти. 
 
F        C 
Стань мені новим днем, 
Dm         Am 
Серцем, граючим в такт. 
F          C 
Я подарую земне й не земне. 
E Am 
Ось так! 


 
Gm Db 
Хто тебе тримав, хто тебе пустив? 
Cm D Gm 
Хто тебе спіймав, де крихкі мости? 
Gm Db 
Хто тебе чекав, хто тебе зустрів? 
Cm D Gm 
На слабких руках визначних майстрів. 
 
Хто тебе любив, хто тебе віддав 
Й на твоїх очах не твоя біда. 
І найдовший сон у найдовшу ніч 
Вирвав сторінки в декілька сторіч. 
 
Gm Db Cm D Gm 
І ти прокинешся, для всіх, хто так тебе беріг. 
Gm Db Cm D Gm 
Підеш - не спинешся, знайдеш найдовшу із доріг. 
Gm Db Cm D Gm 
Покрита латами, щоб серце не взяли з грудей, 
Gm Db Cm D Gm 
Бо всі крилатими були до перших із людей. 
 
І для чогось ми, і для когось ми 
Найтепліші дні довгої зими. 
Хто тебе не знав - квітів не зривав, 
І життя не жив - підбирав слова. 
 
Пригортай моря, обіймай світи, 
Це останній я і навіки ти. 
І в наступний раз, в суміші ідей 
Хтось візьме мій шлях, і це теж пройде. 
 
І ти прокинешся, для всіх, хто так тебе беріг. 
Підеш - не спинешся, знайдеш найдовшу із доріг. 
Покрита латами, щоб серце не взяли з грудей, 
Бо всі крилатими були до перших із людей. 


 
F#m Hm 
Завтра піде самий перший сніг, 
F#m Hm 
Завтра ми прокинемось одні 
E F#m 
Мудрими, забутими книжками, 
E F#m 
Дикими, холодними рядками, 
Hm A E F#m 
Але вже назавжди ми залишимо сліди 
Hm C# F#m 
свої, живі, земні. 
 
Стануть світлом нові імена, 
Крикне диким вереском струна, 
Ніби вже ніколи не здпигнеться, 
Ніби відчуває, що порветься, 
Але зараз, ще мить пошепоше й покричить, 
Ще житиме вона. 
 
D E A F#m 
Я знаю, ще стануть для всіх нас мостами 
Hm C# F#m 
Сотні і сотні шляхів. 
D E A F#m 
Там вже не заплачуть, там в небі не крячуть 
Hm C# F#m 
Зграї голодних птахів. 
D E A F#m 
Там в небо не рвуться і в слід не сміються, 
Hm C# F#m 
Скільки не падай з ніг. 
D E A F#m 
І стане нитками між нами й рядками 
Hm C# F#m 
Самий перший сніг. 


 
C 
Новий ранок, як новий ранок 
G 
Щось хороше ще станеться з нами. 
Am 
Чекай... 
F G 
Секунди невпинно біжать. 
 
Запах кави як ніжний дотик, 
Нас привів і залишив навпроти 
Привіт, 
Моя найрідніша чужа! 
Bb F C 
Ти неймовірна! 
Am 
Де ж твої крила? 
Dm G 
Як їх згубила, чималі? 
Bb F C 
Ти все, що треба! 
Am 
Ніби із неба, 
Dm 
А просто ходиш 
F G 
По землі. 
 
Випадковість не випадкова, 
Кава випита ранкова 
І ми 
Розбіглись у світлі справ 
 
Все так вчасно час від часу, 
І весь світ втрачає масу 
Коли 
Двох як одне обрав 
 
Ти неймовірна! 
Де ж твої крила? 
Як їх згубила, чималі? 
Ти все, що треба! 
Ніби із неба, 
А просто ходиш 
По землі. 
 
Новий ранок як новий ранок 
Скільки всього ще станеться з нами 
Не спи... 


 
Dm Gm 
Мамо, що тобі наснилось? 
A Dm 
Навіть небо вкрилось чорним полотном 
Dm Gm 
Мамо, сльози всім не витруть 
A Dm 
Вся земля в повітрі, небо стало дном. 
 
Мамо, став жорстоким світ 
І кривавий цвіт мабуть залишу. 
Мамо, до весни ще мить, а вже так гримить 
Я тебе прошу... 
 
Dm 
Дай свої білі крила! 
Gm 
Ніч, як зима, накрила 
C A7 
І вже давно немає сну. 
Dm 
Та душу не зламати 
Gm 
Дай мені просто знати, 
C A7 
Що ми зустрінемо весну. 
 
Мамо, ні сльози ні болю 
Хто шукає волю - не покаже сліз. 
Мамо, всі шляхи розбиті, 
Та одної миті ми пройдемо скрізь. 
 
Мамо, біди всі пройдуть 
Й хто приніс біду - не знайде жалю 
Мамо, як дійде цей лист, тихо помолись. 
І тебе молю 
 
Дай свої білі крила! 
Ніч, як зима, накрила 
І вже давно немає сну. 
Та душу не зламати 
Дай мені просто знати, 
Що ми зустрінемо весну. 


 
Bbm Gb 
Невгамовний вітер заплітав їй коси, 
Ebm Gb Ab 
Цілував обличчя, квіти клав до ніг. 
Bbm Gb 
Омивав росою ранок ноги босі, 
Ebm Gb Ab 
А вечірній спокій від всього беріг. 
 
Та в годину пізню, ніби сонце раннє, 
Зацвіло кохання, як у полі мак. 
Вірити хотілось: вперше і востаннє! 
Але щоб назавжди - не буває так. 
 
Bbm          Ab     Gb Fm         Ebm 
Йди, шляхом нелегким, нескорена ніким, 
Gb Ab 
Лиш слід не обірви. 
Bbm Ab Gb Fm Ebm 
Бийсь крилами об лід, злись на цілий світ, 
Gb Ab 
Та, попри все, живи! 
 
Не було на світі ще такого болю, 
Як у неї в грудях, як в її очах. 
Бо все те кохання не змінилось в долю, 
Що було назавжди - вирвалось мов птах. 
 
Знають люди - кажуть, і не знають - кажуть, 
Ніби в неї в грудях серце кам'яне. 
Серце обгорівше струсить з себе сажу, 
Але, як раніше, вже не спалахне. 
 
Йди, шляхом нелегким, нескорена ніким, 
Лиш слід не обірви. 
Бий крилами об лід, злись на цілий світ, 
Та, попри все, живи! 
 
Невгамовний вітер розвиває коси, 
Розкидає квіти й ноги босі б'є, 
А вечірній спокій розсипає роси, 
По всьому обличчю, спати не дає. 


 
Куплет 1: 
 
 Am 
Не шукаєш, трапиться 
 F 
Виткана з квіток 
 Dm 
Кожен жити квапиться 
  E 
За її ковток 
Am 
Відстанню обпечена 
 F 
З вірними в жалю 
  Dm 
Гинути приречена 
 E 
Від нових люблю 
 
Приспів: 
 
Am            F 
Вона губить, вона гріє 
 Dm          E 
Цілуєш у губи, стирає надії 
 Am          F 
Вона ніби кришталь б'ється 
  Dm                 E 
В обіймах ридає, навпроти сміється 
 
 
Програш: Am F Dm E x2 
 
 
Куплет 2: 
 
 Am 
На день міняю ніч свою 
  F 
І скільки б не тлумачили 
 Dm 
Не можна бути вічною 
  E 
І щоб тебе не бачили 
Am 
Життя спускає десь на тон 
F 
Щоденною отрутою 
Dm 
Як можна бути всесвітом 
  E 
І бути не відчутою 
 
 
Приспів: 
 
Am            F 
Вона губить, вона гріє 
 Dm          E 
Цілуєш у губи, стирає надії 
 Am          F 
Вона ніби кришталь б'ється 
  Dm                 E 
В обіймах ридає, навпроти сміється 
 
 
Програш: Am F Dm E x2 


 
Em              C 
Люди проходять як сотні нових ідей, 
Em              C 
Люди шукають подібних собі людей 
Am        H7 
Люди зникають так швидко, 
C               A 
І навіть не віриться, що завтра не з ними 
H7         Em 
Зустрінемо ще один день. 
 
Люди не кажуть, де взялося стільки ран 
Люди обманять і вірять у свій обман. 
А потім зустрінеш і навіть не зможеш 
Торкнутися. Так, ніби живі 
І заперті в холодний екран. 
 
Em    C   G 
Час розділений на шматки 
H7         Em 
Для кожного з нас, таких - 
C     G 
Незламаних чи слабких, 
H7 
Чи вбитих... 
Em   C   G 
Ми залишимо всі сліди, 
H7            Em 
І сенс не в страху біди 
C    G 
Людину в собі нести 
H7 
І жити! 
 
Люди любов одягли в найтепліші слова, 
Ділять любов вічно серце і голова 
І студять її навсібіч прохолодними вчинками 
І дивно, що досі вона ще лишилась жива 
 
Люди живуть, ніби часу і смерті нема 
Мав би хто вічність, то зовсім нічого б не мав. 
Жив і вмирав би у власній заповненій пам'яті 
За давнім собою, за світом для всіх, за всіма. 
 
Час розділений на шматки 
Для кожного з нас, таких - 
Незламаних чи слабких, 
Чи вбитих... 
Ми залишимо всі сліди, 
І сенс не в страху біди 
Людину в собі нести 
І жити! 


 
Am G 
Намалюю світ із твоїх думок 
Dm F E 
Прокладу усі дороги з ніжних пелюсток. 
Am G 
Запалю вогні в найтемніших снах, 
Dm F E 
Ти у всіх світах єдина, тільки не одна. 
 
Dm Am 
Там, де ти, - я живу! 
Dm F 
Очі шукатимуть схожу, квіти вмирають й не можуть 
Am 
Не цвісти. 
Dm F 
Дивні в кохання маршрути, просто так хочеться бути 
G 
Там, де ти. 
Am 
Там, де ти. 
 
Забере, хто дав всі свої дари, 
Я ж любитиму допоки сонце не згорить. 
У краси безкрай, у словах - межа. 
Ти у всіх світах красива, бо мені чужа. 
 
Там, де ти, - я живу! 
Очі шукатимуть схожу, квіти вмирають й не можуть 
Не цвісти. 
Дивні в кохання маршрути, просто так хочеться бути 
Там, де ти. 


 
F#m 
В світлому погляді перші зображення: 
D 
Новий, непізнаний світ. 
Hm 
Ледь посміхнувся щоб справити враження - 
E 
Друзі і школа, привіт! 
 
F#m 
Час так летить, що розмило все бачення. 
D 
"Вийдеш за мене, кицюнь?"... 
Hm 
- Так! Ти мій світ, і душа і призначення... 
-  E 
...Більше, невдаха, працюй! 
 
F#m 
Хто, як не ми, втрачаєм час, 
Hm 
Щоб за скарби не знали нас. 
E 
Хто, як не ми, весь час ідем, 
A C# 
Щоб жити день, щоб жити день 
 
Ніби ще вчора гукали дитину, 
Як тільки до друзів піду. 
Сьогодні від баби два кроки в годину 
Тікає щасливий дідусь. 
 
В світлому погляді перші зображення: 
Куди так спішили всі ми? 
Ледь посміхнувся щоб справити враження, 
Скільки пробігло за мить. 
 
Хто, як не ми, втрачаєм час, 
Щоб за скарби не знали нас. 
Хто, як не ми, весь час ідем, 
Щоб жити день, щоб жити день 


 
Gm Cm D 
Незавершена любов пішла в ноти, 
Gm Cm D 
Після всього, що було, хто ти? 
Cm 
Я не я і ти не ти. 
Gm 
Ми просто мали повз пройти, 
Eb D 
Й зіткнулись, не набравши висоти. 
Cm 
Я не я і ти не ти. 
Gm 
Ми просто мали повз пройти, 
Eb D 
Та я упав, а ти собі лети. 
 
Gm 
І все твоє в мені - 
Eb 
Від снів до імені, 
Cm D 
Тримаю в серці, ніби ще назву. 
Gm 
І як не цілили, 
Eb 
Упали цілими, 
Cm D 
Бо я давно, давно вже не живу. 
 
Не закінчиться весна в фото, 
Я останню бережу ноту. 
Я не я і ти не ти. 
Ми просто мали повз пройти, 
Й зіткнулись, не набравши висоти. 
Я не я і ти не ти. 
Ми просто мали повз пройти, 
Та я упав, а ти собі лети. 
 
І все твоє в мені - 
Від снів до імені, 
Тримаю в серці, ніби ще назву. 
І як не цілили, 
Упали цілими, 
Бо я давно, давно вже не живу. 
 
І все твоє в мені - 
Від снів до імені, 
Тримаю в серці, ніби ще назву. 
І як не цілили, 
Упали цілими, 
Бо я давно, давно вже не живу. 


 
Cm Gm 
Впав червоний сніг на кінець зими, 
Cm Gm 
Нарікали й нам, та не впали ми. 
Cm Gm 
Серце розірвав непочутий плач, 
Cm Gm 
Десь за обрієм, янголя, пробач! 
 
Ab 
Де ж ти, миру біла пташко? 
Cm 
Хто годує з рук? 
Fm 
Повернись з теплом, бо важко, 
G 
Не продовжуй мук. 
 
Cm 
Ми стали іншими. 
Ab 
За всесвіт більшими, 
Fm G 
Чужими віршами й нічним вогнем. 
Cm 
Чого ж ми плачемо?! 
Ab 
Ми ж всі побачимось 
Fm G 
І янголя своє ще пригорнем. 
 
Впаде білий сніг нової зими, 
Вартістю життя, платою слізьми. 
В найсвітліший день вирвуться пісні, 
Та почути їх прийдуть мабуть в сні. 
 
Що ж ти, пташко, забарилась? 
Мить твоя гірка. 
Вже у тих давно є крила, 
Хто не дочекавсь. 
 
І стали іншими. 
За всесвіт більшими, 
Чужими віршами й нічним вогнем. 
Чого ж ми плачемо?! 
Ми ж всі побачимось 
І янголя своє ще пригорнем. 
 
І стали іншими. 
За всесвіт більшими, 
Чужими віршами й нічним вогнем. 
Чого ж ми плачемо?! 
Ми ж всі побачимось 
І янголя своє ще пригорнем. 


 
A 
Сам на сам, 
Сам не свій 
D A 
Від думок до мрій. 
A 
Ніч як ніч, 
День як день. 
D A 
Світ людей без людей. 
Hm 
А можна з початку? 
E F#m 
Я мабуть змінив би весь світ, 
Hm E F#m 
Та новий світанок приходить і світу - привіт! 
 
Hm 
Сам на сам. 
F#m 
Тут і там 
E 
Ніби всі 
F#m 
Одні. 
Hm 
Десь вгорі 
F#m 
Хтось здурів 
E 
Любить нас 
F#m 
На дні 
 
Я - не я, 
Як ескіз. 
Від очей до сліз. 
Повз усіх йдемо ми, 
Я, мій світ і мить. 
 
А можна з початку? 
Я мабуть змінив би весь світ, 
Та новий світанок приходить і світу - привіт! 
 
Сам на сам. 
Тут і там 
Ніби всі 
Одні. 
Десь вгорі 
Хтось здурів 
Любить нас 
На дні 


 
Hm 
Сонце згорає, а я навпаки 
G 
Вмикаю ліхтарик життя. 
A 
У цілому світі не люблять таких, - 
F# 
Багатих на серцебиття. 
Hm 
І хто, як не ти, в цьому перша з причин, 
G 
І хто, як не ти, в тім вина. 
Em 
Я чую, як ти так байдуже мовчиш 
F# 
І поряд ти ніби одна. 
 
Hm G Em 
Тобі останнє із небес, восьме із чудес - 
F# 
І скажеш замало. 
Hm G 
Пробіг мостами з кришталю, 
Em 
Й достатньо лиш "люблю" 
F# 
Щоб в небо здіймало. 
 
У сонця і неба єдина мета, 
Та тим, хто горить, завжди час. 
У кожному серці ховається та, 
З якою він ще не погас. 
 
Так сильно і влучно стріляють слова, 
Ніхто з нас не піде цілим. 
Щомиті дорога і правда нова, 
А ті, хто згорів - зацвіли 
 
Тобі останнє із небес, восьме із чудес - 
І скажеш замало. 
Пробіг мостами з кришталю, 
Й достатньо лиш "люблю" 
Щоб в небо здіймало. 
 
Сонце згорає, а я навпаки 
Вмикаю ліхтарик життя. 
У цілому світі не люблять таких, - 
Багатих на серцебиття. 
 
Тобі останнє із небес, восьме із чудес - 
І скажеш замало. 
Пробіг мостами з кришталю, 
Й достатньо лиш "люблю" 
Щоб в небо здіймало. 


 
Gm 
Просто день і просто люди, 
Eb 
Просто світ зійшов в нікуди. 
Cm D 
Я був серед них. 
Мокрий ніс, чотири лапи, 
Дикий світ із куль і крапель 
Взяв мій видих і вдих. 
 
Gm Eb 
Марна моя мрія про дотик, 
Cm D 
Ви ж, як і я, - неба навпроти. 
Gm Eb 
Скільки вже днів так догораю 
Cm D 
Тісно на дні, пусто до раю. 
 
Я б не спав, коли ви спали, 
Я б любив, як ви не знали, 
Та просто лежу... 
Не важливо вже, і поки 
Так оцінюється спокій, 
Всі маєм межу. 
 
Марна моя мрія про дотик, 
Ви ж, як і я, - неба навпроти. 
Скільки вже днів так догораю 
Тісно на дні, пусто до раю. 
 
Просто день і я не вчасно, 
Шанс у тих, у кого власник 
Я нікого не мав. 


 
Dm Gm 
Не маю нічого, лиш руки як крила 
A Dm 
Тремтять над останнім: "Привіт" 
Dm Gm 
Ти вкотре приходиш, зриваєш вітрила 
A Dm 
І знов залишаєш мій світ. 
 
Bb Gm 
Не вмію літати, боюся питати, - 
A Dm 
Давно ж тут ніхто не літав. 
Bb Gm 
Тут люди існують без часу і дати, 
A Dm 
Ніяк не доставлять листа. 
 
Bb 
Тебе ховаю в грудях. 
Gm 
Останнє світло в людях 
C A 
Нікуди заблукавших не веде. 
Bb 
Як світ зіжметься в крапку, 
Gm 
Що стане тісно й слабко, 
C F 
Я буду з тих, чужих тобі людей. 
Dm 
Чужих людей 
 
Не бачу нічого. Від миті до миті 
Життя не встигає цвісти. 
Мільйони сердець від подібного зшиті, 
В моєму побавилась ти. 
 
В кінця і початку подібний відтінок. 
Я взяв би й розвіяв думки. 
Як тільки стираю тебе зі сторінок - 
Знахожу нові сторінки. 
 
Тебе ховаю в грудях. 
Останнє світло в людях 
Нікуди заблукавших не веде. 
Як світ зіжметься в крапку, 
Що стане тісно й слабко, 
Я буду з тих, чужих тобі людей. 
 
Мостам у життя не знайомі перила, 
Й дорога не завжди пряма 
Ми разом з тобою й для того нам крила, 
Та ти їх зірвала сама. 


 
Em 
Цілувались і плакали, 
Em 
Небо вкрилося маками, 
Am H7 Em 
А ми з тобою виткані з квіток. 
Em 
Нарікали свободою, 
Em 
Та зірвали з нагодою 
Am H7 Em 
І залишили в'янути в куток. 
 
Am H7 
Чорними й білими світ облетіли ми, 
Em C 
Небо торкались крильми. 
Am H7 
Пишні на звершення, та на завершення 
Em C 
Тільки стаємо людьми. 
Am H7 Em 
Тільки стаємо людьми. 
 
Обіймались і вірили, 
Що початок за прірвами. 
А ми з тобою пройдені з доріг. 
Повз проносяться втішними 
Ті, з життями розкішними, 
Та жоден ані крихти не зберіг. 
 
Чорними й білими світ облетіли ми, 
Небо торкались крильми. 
Пишні на звершення, та на завершення 
Тільки стаємо людьми. 
Тільки стаємо людьми. 


 
Hm 
Мій останній друг, мій не кровний брат 
G 
Нам дістався світ невимовних втрат. 
A 
Там, де хтось вмирав, падав жартома, 
F# 
Там мене нема, там тебе нема. 
 
Hm 
Хтось забрав роки ніби власну річ 
G 
Та, як завжди, йдемо пліч-о-пліч 
A 
Мабуть щастя там, де слова знайшлись: 
F# 
"А ти пам'ятаєш, як колись..." 
 
Hm 
Загубились ми десь в минулому 
G 
На розбитому, затонулому. 
A 
На забутому, вже не нашому 
F# 
І не бачимо вже інакшого. 
Hm 
Час - найважча з всіх знайдених отрут, 
G 
Так багато "там" і так мало "тут" 
A 
Та широкий світ ще не виклав меж 
F# 
Проживи "Сьогодні", й "Завтра" буде теж. 
 
Мій останній друг, мій не кровний брат, 
Не знайшли ще світ без великих втрат. 
Хто рахує дні - витратить роки, 
Ніби чорний дим з помахом руки 
 
Новий день як сон, все життя - пісок 
Кожен перший крок як останній крок. 
Та на цілий світ ти дарма не злись, 
Всеодно не буде як колись 
 
Загубились ми десь в минулому 
На розбитому, затонулому. 
На забутому, вже не нашому 
І не бачимо вже інакшого. 
Час - найважча з всіх знайдених отрут, 
Так багато "там" і так мало "тут". 
Та широкий світ ще не виклав меж 
Проживи "Сьогодні", й "Завтра" буде теж. 


 
Gm 
Сонце моє! 
Eb 
Тебе так мало, коли дощ дістає. 
Cm 
Самотнє небо, коли ніч настає, 
D 
І я не знаю, як ти там. 
Gm 
Просто пиши! 
Eb 
За кілометрами доріг і машин 
Cm 
Як прийде ранок, кілька слів залиши, 
D 
Щоб я прокинувся не сам. 
 
Gm 
Ми з тобою янголи. 
Eb 
Ніби все життя були 
Cm 
Крилами наші сплетені, 
D 
Тиша на вустах. 
Gm 
І, як в кожній істині, 
Eb 
Все святе на відстані. 
Cm 
І тому розкидані 
D 
По своїх містах. 
 
Сонце моє! 
Ніщо на світі ще так сильно не б'є, 
Як знати те, що ти у всесвіті є, 
А доторкнутися ніяк... 
 
Хто, як не ми 
Рахуєм дні, щоб пригорнутись на мить. 
Вкриваєм в сні, щоб не відчути зими. 
Завжди щось є між "ти" і "я" 
 
Ми з тобою янголи. 
Ніби все життя були 
Крилами наші сплетені, 
Тиша на вустах. 
І, як в кожній істині, 
Все святе на відстані. 
І тому розкидані 
По своїх містах. 


Баста — лирический проект рэпера из города Ростов-на-Дону, Россия, Василия Вакуленко, созданный в 2006 году.Был 1996 год, он уже написал первую песню «Мой город» и собрал группу, которая называлась «Уличные звуки» — Street sound. Василий значился в ее составе под именем Баста Хрю. «Меня с детства называли Хрюшей, потому что разбрасывал все непонятно где», — объясняет Баста.Примерно в это же время рождалось знаменитое ростовское рэп-движение, которое в следующем десятилетии стало лидирующим в стране. Баста был непосредственным участником процесса. И даже поучаствовал с треком «Первый удар» в большом и шумном объединении молодых рэперов — ростовской Касте, впоследствии ставшим группой «Каста».Далее Баста двинулся в своем, более лиричном направлении. Трек «Моя игра» стал одним из главных в его биографии. Вася Вакуленко стал знаменитым на весь Ростов. «Звездная болезнь? Нет, не появилась. Появились наркотики и старшие друзья, реальные хулиганы» — вспоминает Вася. «Точно могу сказать, что эта песня не раз спасала меня. Бывало, хотели лишить жизни, а когда узнавали, что это я, оставляли в покое».Вся эта нелегкая и полная злоключений жизнь стала историей, которая теперь зарифмована в его альбомах. «В 2002 мой друг Жора вымутил у своей мамы денег и мы купили компьютер. Вадик QП сводил первое демо к будущему альбому». Эти самые треки случайно попали к Богдану Титомиру и он предложил ребятам уехать в Москву. Был 2004 год. А спустя 2 года вышел альбом «Баста 1» и на ТВ начали крутить клип «Осень». Московская жизнь Басты неразрывно связана с «Газгольдером». На тот момент клуб только открылся и носил статус самого закрытого заведения в Москве. Но Баста держался в стороне от местной рэп-тусовки. Первым новым знакомым — ее представителем — стал Смоки Мо, а позже Вася узнал Гуфа. «Однажды я подошел к Гуфу на концерте, тот вспомнил «Мою игру», мы с ним решили сделать кавер-версию, которая вышла на альбоме «Баста 2», — рассказывает Вася. Но настоящий взрыв случился сразу после этого, когда Баста поучаствовал в клипе группы Centr «Город дорог». После этого слава Басты вышла далеко за пределы родного Ростова и Москвы.Посыпались номинации, премии, награды и статусы. Второй альбом «Баста 2» вышел в 2007 и стал хитом продаж. Он звучал взрослее и разнообразнее. Выпустив в промежутке два релиза под псевдонимом Ноггано, третью пластинку Баста писал уже в статусе одного из ведущих рэп-артистов страны. Новый материал рассчитал на более широкую аудиторию, а подборка хитов «Урбан», «Ростов», «Солнца не видно» и «Калифорния» уже не в первый раз проверяет на прочность самые большие площадки Москвы.В октябре 2012 года, Баста записал несколько кавер-версий песен Михея, в частности трек «Мама», на который был снят видеоклип. Также Василий выступил на большом концерте, посвященном 10-летию памяти Михея, который прошел 1 ноября на площадке Arena Moscow.В конце 2012 года снялся в ролике, призванном привлечь внимание к дискриминации людей с ВИЧ-инфекцией.Дискография 2006 Баста 1 2007 Баста 2 2010 Баста 3 2010 Баста/Guf 2013 Баста 4 2016 Баста 5, Часть 1 2016 Баста 5, Часть 2

Баста

Белоусов Евгений

Макс Корж — молодой музыкант из Минска, который легко смешивает в своем творчестве электронную музыку, рэп, пение. 
Он родился ноября 1988 года, в городе Лунинец Брестской области. В раннем возрасте он с родителями переехал в Минск. Получил музыкальное образование по классу фортепиано и попутно научился играть на гитаре. В 16 лет он с друзьями создал музыкальную группу LunClan, которая просуществовала недолго. После этого было еще несколько проектов, но они тоже не имели большого успеха. 
После всех неудач Макс попробовал себя в роли битмейкера, сочиняя музыку для других исполнителей. Эта идея также не увенчалась успехом, после чего он начала петь свои песни сам. 
Во время учебы в Белорусском государственном университете Макс Корж записал свою первую сольную песню. Проучившись в БГУ до 3 курса, он понял, что учеба ему мешает и бросил университет и всерьез занялся музыкальной деятельностью. Он записал песню «Небо поможет нам» и выложил ее ВКонтакте. После чего Максима забрали в армию. Когда он вернулся домой, то узнал, что песня стала популярна в интернете. За это время песня собрала большую аудиторию, ее транслировали в эфире некоторые минские радиостанции. После он начал активно рассылать свои песни диджеям, чтобы они крутились в клубах. 
В мае 2012-го он выпустил в Беларуси первый сольный альбом, а через год уже собрал многотысячные залы. Его востребованность у концертных промоутеров стала ажиотажной, он дважды выступил в программе «Вечерний Ургант» на Первом канале, а презентация его второго альбома «Жить в кайф» вновь побила рекорды — так, в столице Беларуси она прошла в пятнадцатитысячной «Минск Арене».

Молодой и талантливый белорусский рэп-исполнитель Макс Корж. Мастер бешеных концертов. На странице представлены подборы с аккордами и текстами песен.

Макс Корж, аккорды к песням под гитару, тексты

Макс Корж

Макс Корж, аккорды, песни

Скриптонит (Адиль Жалелов, родился 3-го июня 1990-го года в Ленинском, Казахстан) — казахстанский русскоязычный рэпер и музыкальный продюсер.Начинал с создания инструменталов для других хип-хоп-исполнителей, попутно записывая в стол свои песни, оттачивая таким образом свои навыки по написанию текстов.Первую известность ему принёс видеоклип на песню «VBVVCTND», который получил хорошие отзывы и привёл исполнителя к контракту с творческим объединением Gazgolder.В 2015-ом году Адиль выпускает свой первый сольный альбом «Дом с нормальными явлениями», получивший восторженные отзывы слушателей и музыкальных критиков и моментально ставший классикой русского рэпа.Скриптонит работает в совершенно разных жанрах: начиная с южного звучания, он пришёл к более музыкальному и разноплановому подходу как к музыке, так и к вокалу.Весной 2017-го года вышел его второй альбом под названием «Праздник на улице 36». Как заявил сам Жалелов в июньском интервью у Юрия Дудя, «Праздник…» — это коммерческий релиз с очевидными хитами, а «тот самый альбом», или «Улица 36», название которого стало известно из небольшого июльского отчёта с Gazgolder Live от MTV и который слушатели ждали с момента выпуска «Дома…», был запланирован на осень этого же года.В итоге 16-го декабря 2017-го года вышел двойной альбом Скриптонита — «Уроборос: Улица 36» / «Уроборос: Зеркала». После выхода пластинки Жалелов заявил, что в связи с тем, что для него рэп как жанр себя исчерпал

Marshroot - аккорды к 22 трекам