Склад гурту: Михайло Бойко – гітара, вокал; Дмитро Плоский – ритм-гітара, бас; Віталій Нестеренко – барабани; Яна Титаренко – клавішні; Максим Бойко – бас.Датою народження гурту прийнято вважати 27 червня 2010 року. Саме тоді хлопці з мальовничого і славного у минулому міста Ржищів вперше вийшли на сцену у складі гурту "Колір ночі". Тоді ніхто і гадки не мав, що через 2-3 повноцінні репетиції їх вже запросять на велику сцену (м. Ржищів, співоче поле, "День молоді").Тоді хлопці постали у мінімальному складі – Михайло Бойко (гітара, вокал), Дмитро Плоский (бас) та Віталій Нестеренко (ударні), проте справили неабияке враження та захоплення у ржищівчан.Але починалось все зна-а-ачно раніше…2008-й рік. Михайло Бойко та Дмитро Плоский навчаються в Ржищівському будівельному технікумі. Михайло на той час вже вмів грати на гітарі та іноді виступав в актовій залі технікуму, переспівуючи пісні гуртів "Кіно", "Акваріум" та інші на той час улюблені. Дмитро згодом придбав собі гітару. І тут вже нікуди не подінешся – довелось вчитись… Вчився грати недовго. Захоплення гуртами "Акваріум", "Крематорій", "Чиж і Ко" і стало основою для спільної діяльності хлопців. Вже за півроку Михайло та Дмитро виступають у дуеті на різноманітних місцевих заходах: від виступів в центральному Будинку культури до виступів на заводах.На той час основу їх репертуару складали вже україномовні пісні гурту "Тінь Сонця" та кілька народних. Саме тоді виникли думки щодо написання власної україномовної музики. Паралельно з цим Михайло вже писав власну музику. Але то був російськомовний матеріал, оприлюднення якого на публіці хлопці вважали недоречним.2009-й рік. Михайло та Дмитро – випускники технікуму. Останній їх спільний виступ у дуеті відбувся саме в день випуску. Хлопці їдуть у столицю на навчання і на цьому, як тоді вважалось, їх творчі шляхи розійшлись. Але все значно цікавіше…2010-й рік. Михайло та Дмитро навчаються у Києві. Бачаться зовсім рідко і про репетиції й мови бути не могло. І Мишко, як то кажуть, "ушол в сєбя" і зайнявся написанням україномовних пісень. Перехід з російської давався нелегко. Але це відбулось. Саме тоді він знайомиться з Віталієм Нестеренком, який на той час був барабанщиком студентського гурту "Креш!", кілька разів відвідував їхні репетиції. До речі, пропозиція пограти разом поступила саме від Віталія. Недовго думаючи, хлопці зібрались і заранжували декілька пісень. Це був перший крок до народження "Кольору ночі".Кілька репетицій удвох і постала проблема знайти басиста. І знов недовго думаючи, Михайло телефонує Дмитру Плоскому з пропозицією зайняти цю вакансію. Удачно! І ось ця "трійця" вже грає разом. І їх вже запросили виступити на "День молоді", про що було зазначено вище…Постала нова проблема – гурт без назви. На думку приходило небагато, але достатньо варіантів назви, але жодна не затверджувалась. І ось: три хвилини до першого виходу на сцену, а хлопці досі без назви. На запитання: "Хлопці, то як вас оголошувати?!" Михайло відповів: "Хай буде "Колір ночі" покищо…". І так ця назва і залишилась…Гурт проводить серію вдалих репетицій аж доки через недоречні невизначені причини їм забороняють грати в актовій залі технікуму (саме там проводились репетиції). І знову затишшя… Ні виступів, ні репетицій… Але пісні пишуться…І ось знову поступила пропозиція виступити на фестивалі "Ржищівський вінок. Трипільська пектораль 2010". А проведення репетицій неможливе… В додаток до того ще й у Дмитра обставини складаються так, що його присутність у Ржищеві під час фестивалю стає неможливим. Але таку можливість виступу пропускати неможна. Хлопці таки знаходять місце для репетицій і виступ відбувається… Весело…Жовтень 2010-го. Поступає пропозиція розширити склад гурту і відновити репетиції. Так і сталось. Місце за клавішами зайняла Яна Титаренко, а бас-гітара опинилась у руках Максима Бойка – брата Михайла. Дмитро ж відповідно взяв на "озброєння" акустичну гітару.На даний момент гурт розпочав підготовку великої концертної програми, оприлюднення якої планується на весну…Автор статті: Михайло Бойко

Колір Ночі

E   C#m      A   B         E    G#m    C#m     A B 
Кому - війна, а кому - новим світом зійде весна. 
Кому - стіна, а кому новим лихом віє з вікна. 
E   G#m     C#m       A   B   E    G#m     C#m 
І сміється вона - та що плакала, білих очей 
A B    E 
Не бачила. 
 
Кому - "Підйом!", а кому - "С добрым утром, страна!". 
То під ребром, то мідним попелом паде вона. 
То плаче струна, то під небом волає земля охрещена. 
 
C#m      A  E     G#m C#m... 
І холодною річкою темною з свічкою. 
Понад високим берегом, сонцем не сяяним. 
То тече наша кров, гірка гаряча кров.. 
C#m       A      E   G#m       E 
То віками тече наша кров, тілом блукаючи. 
 
Чия вина, що спотворена нині весна? 
Чия вина, що весела та пісня сумна?.. 
Чия вина, що є винні, а винних нема? 
Чия вина? 
 


Gm            D#   Gm 
Наснилось, поки небом літав, 
Gm            D#     Gm 
На крилах вітру в небо упав, 
Gm          F    D#    F Gm 
Покинув сонце й недобрий світ. 
Де криво в очі дивиться люд, 
На диво є усміхнені тут. 
Забули, хто ми, звідки, куди. 
 
Gm                Cm   F 
Не засинайте, сонце ще високо. | (4) 
 
Водою хто прозорою стік, 
За снігом задихаючись зник, 
Полинув шукати щастя своє. 
То піна -  з рота падає сніг, 
Коліна збиті порвані всі, 
Не видно за деревами ліс. 
 
Не засинайте, сонце ще високо. 
 


Баста — лирический проект рэпера из города Ростов-на-Дону, Россия, Василия Вакуленко, созданный в 2006 году.Был 1996 год, он уже написал первую песню «Мой город» и собрал группу, которая называлась «Уличные звуки» — Street sound. Василий значился в ее составе под именем Баста Хрю. «Меня с детства называли Хрюшей, потому что разбрасывал все непонятно где», — объясняет Баста.Примерно в это же время рождалось знаменитое ростовское рэп-движение, которое в следующем десятилетии стало лидирующим в стране. Баста был непосредственным участником процесса. И даже поучаствовал с треком «Первый удар» в большом и шумном объединении молодых рэперов — ростовской Касте, впоследствии ставшим группой «Каста».Далее Баста двинулся в своем, более лиричном направлении. Трек «Моя игра» стал одним из главных в его биографии. Вася Вакуленко стал знаменитым на весь Ростов. «Звездная болезнь? Нет, не появилась. Появились наркотики и старшие друзья, реальные хулиганы» — вспоминает Вася. «Точно могу сказать, что эта песня не раз спасала меня. Бывало, хотели лишить жизни, а когда узнавали, что это я, оставляли в покое».Вся эта нелегкая и полная злоключений жизнь стала историей, которая теперь зарифмована в его альбомах. «В 2002 мой друг Жора вымутил у своей мамы денег и мы купили компьютер. Вадик QП сводил первое демо к будущему альбому». Эти самые треки случайно попали к Богдану Титомиру и он предложил ребятам уехать в Москву. Был 2004 год. А спустя 2 года вышел альбом «Баста 1» и на ТВ начали крутить клип «Осень». Московская жизнь Басты неразрывно связана с «Газгольдером». На тот момент клуб только открылся и носил статус самого закрытого заведения в Москве. Но Баста держался в стороне от местной рэп-тусовки. Первым новым знакомым — ее представителем — стал Смоки Мо, а позже Вася узнал Гуфа. «Однажды я подошел к Гуфу на концерте, тот вспомнил «Мою игру», мы с ним решили сделать кавер-версию, которая вышла на альбоме «Баста 2», — рассказывает Вася. Но настоящий взрыв случился сразу после этого, когда Баста поучаствовал в клипе группы Centr «Город дорог». После этого слава Басты вышла далеко за пределы родного Ростова и Москвы.Посыпались номинации, премии, награды и статусы. Второй альбом «Баста 2» вышел в 2007 и стал хитом продаж. Он звучал взрослее и разнообразнее. Выпустив в промежутке два релиза под псевдонимом Ноггано, третью пластинку Баста писал уже в статусе одного из ведущих рэп-артистов страны. Новый материал рассчитал на более широкую аудиторию, а подборка хитов «Урбан», «Ростов», «Солнца не видно» и «Калифорния» уже не в первый раз проверяет на прочность самые большие площадки Москвы.В октябре 2012 года, Баста записал несколько кавер-версий песен Михея, в частности трек «Мама», на который был снят видеоклип. Также Василий выступил на большом концерте, посвященном 10-летию памяти Михея, который прошел 1 ноября на площадке Arena Moscow.В конце 2012 года снялся в ролике, призванном привлечь внимание к дискриминации людей с ВИЧ-инфекцией.Дискография 2006 Баста 1 2007 Баста 2 2010 Баста 3 2010 Баста/Guf 2013 Баста 4 2016 Баста 5, Часть 1 2016 Баста 5, Часть 2

Баста

Белоусов Евгений

Макс Корж — молодой музыкант из Минска, который легко смешивает в своем творчестве электронную музыку, рэп, пение. 
Он родился ноября 1988 года, в городе Лунинец Брестской области. В раннем возрасте он с родителями переехал в Минск. Получил музыкальное образование по классу фортепиано и попутно научился играть на гитаре. В 16 лет он с друзьями создал музыкальную группу LunClan, которая просуществовала недолго. После этого было еще несколько проектов, но они тоже не имели большого успеха. 
После всех неудач Макс попробовал себя в роли битмейкера, сочиняя музыку для других исполнителей. Эта идея также не увенчалась успехом, после чего он начала петь свои песни сам. 
Во время учебы в Белорусском государственном университете Макс Корж записал свою первую сольную песню. Проучившись в БГУ до 3 курса, он понял, что учеба ему мешает и бросил университет и всерьез занялся музыкальной деятельностью. Он записал песню «Небо поможет нам» и выложил ее ВКонтакте. После чего Максима забрали в армию. Когда он вернулся домой, то узнал, что песня стала популярна в интернете. За это время песня собрала большую аудиторию, ее транслировали в эфире некоторые минские радиостанции. После он начал активно рассылать свои песни диджеям, чтобы они крутились в клубах. 
В мае 2012-го он выпустил в Беларуси первый сольный альбом, а через год уже собрал многотысячные залы. Его востребованность у концертных промоутеров стала ажиотажной, он дважды выступил в программе «Вечерний Ургант» на Первом канале, а презентация его второго альбома «Жить в кайф» вновь побила рекорды — так, в столице Беларуси она прошла в пятнадцатитысячной «Минск Арене».

Молодой и талантливый белорусский рэп-исполнитель Макс Корж. Мастер бешеных концертов. На странице представлены подборы с аккордами и текстами песен.

Макс Корж, аккорды к песням под гитару, тексты

Макс Корж

Макс Корж, аккорды, песни

Скриптонит (Адиль Жалелов, родился 3-го июня 1990-го года в Ленинском, Казахстан) — казахстанский русскоязычный рэпер и музыкальный продюсер.Начинал с создания инструменталов для других хип-хоп-исполнителей, попутно записывая в стол свои песни, оттачивая таким образом свои навыки по написанию текстов.Первую известность ему принёс видеоклип на песню «VBVVCTND», который получил хорошие отзывы и привёл исполнителя к контракту с творческим объединением Gazgolder.В 2015-ом году Адиль выпускает свой первый сольный альбом «Дом с нормальными явлениями», получивший восторженные отзывы слушателей и музыкальных критиков и моментально ставший классикой русского рэпа.Скриптонит работает в совершенно разных жанрах: начиная с южного звучания, он пришёл к более музыкальному и разноплановому подходу как к музыке, так и к вокалу.Весной 2017-го года вышел его второй альбом под названием «Праздник на улице 36». Как заявил сам Жалелов в июньском интервью у Юрия Дудя, «Праздник…» — это коммерческий релиз с очевидными хитами, а «тот самый альбом», или «Улица 36», название которого стало известно из небольшого июльского отчёта с Gazgolder Live от MTV и который слушатели ждали с момента выпуска «Дома…», был запланирован на осень этого же года.В итоге 16-го декабря 2017-го года вышел двойной альбом Скриптонита — «Уроборос: Улица 36» / «Уроборос: Зеркала». После выхода пластинки Жалелов заявил, что в связи с тем, что для него рэп как жанр себя исчерпал

Аккорды к песне Колір Ночі — Сонце ще високо

Аппликатуры аккордов

Другие песни исполнителя

Аккорды к песне ​Колір Ночі — Сонце ще високо

Аппликатуры аккордов

Другие песни исполнителя

Аккорды к песне Колір Ночі — Сонце ще високо