Оф.сайт | VK.com | Facebook | YouTube | Twitter

Гурт заснував Віктор Скуратовський, Валерій Харчишин та Олександр Барановський 1995 року в м. Житомир, Україна. Перші репетиції гурту, який отримав назву «Second River», проходили в приміщенні Житомирського педадогічного інституту, де й відбувся їх перший виступ. У 1998 році, під час підготовки до фестивалю «Червона рута—1999» назву було змінено на «Друга Ріка».

Значною подією для гурту стала перемога на фестивалі «Майбутнє України» в 1999 році, де гурт посів перше місце серед більш ніж 100 претендентів.

Вже восени 2000-го року «Друга Ріка» записує та видає дебютний альбом «Я є». Треки до якого отримали відео підтримку та швидко стали популярними.

В жовтні 2000 року гурт стає відкриттям фестивалю «Просто Рок».

У травні 2001 — номінант в категорії «Відкриття Року» найпрестижнішої української премії «Золота Жар-Птиця».

В березні 2003 року гурт підписує контракт з провідним українським лейблом «Lavina Music» та видає альбом «Два». В цей же час до гурту приєднався клавішник Сергій (Шура) Гера.

Виступ на російсько-українському фестивалі «Рупор» в 2003 році було названо критиками одним із кращих за всю історію фестивалю, завдяки чому пісні гурту потрапляють до російського ефіру.

26 квітня 2005 року компанія «Lavina Music» видає третій альбом «ДР» під назвою «Рекорди», котрий стає «золотим». Сингл «Так мало тут тебе» 32 тиждні протримався в українських хіт-парадах.

В листопаді 2006-го року виходить новий сингл «Денніч», котрий за короткій проміжок часу стає кращою українською піснею.

В грудні 2006 року, до свого творчого 10-річчя, відбувається реліз альбому із 13 кращих пісень за всю історію гурту з головним треком «Денніч».

Гурт «Друга Ріка» неодноразово брав участь у головному українському фестивалі «Таврійські ігри». Пісні гурту тричі ставали «Піснею року» на одноіменному теле-фестивалі. «ДР» представляла Україну на міжнародних фестивалях в місті Гданськ 2004 (Польща) та «Слов'янський базар» 2005 (Білорусь).

23 вересня 2007 року відбулась всеукраїнська радіо-прем'єра нової пісні «Кінець світу» — це перший сингл до наступного, 4-го студійного альбому.

Навесні 2007-го ДР засіла у студії, щоб цього разу відійти від традиції випускати альбоми кожні два роки. Але робота просувалася не так легко, як того б хотілося, тому музиканти змушені були перенести реліз на осінь. Але й цьому не судилося трапитись. Валерій Харчишин несподівано потрапляє у жахливу ДТП, що на довгий час прикувала його до ліжка.

Єдине, що встигли «ДР» напередодні аварії та виходу нового альбому, так це запустити в простір новий хіт з назвою «Кінець світу», що одразу, вперше в історії гурту, потрапив на першу сходинку національного радіочарту.

Знову ж таки навесні, але вже 2008-го, ДР повернулися з новим альбомом із новою «Модою», тексти якого зазнали змін, викликаних особливим станом вокаліста.

Мода насичена життям і жагою до нього. Туди увійшли деякі треки, які відлежувалися близько 5-ти років у скрині гітариста Олександра Барановського, але чомусь, після тієї трагічної події, набули нового змісту, наче були спеціально для цього створені.

Не спекулюючи на цій події, ДР видають невластиву собі комічну, самоіронічну «Фурію», яка на концертах призводить до шаленства не лише публіки, але й учасників гурту.

На наступну пісню «Пропоную Мир» було змонтоване концертне відео, яке намагається відтворити справжній драйв живих виступів і те, що відбувається на концертах «ДР», те, що неможливо передати жодним сюжетом і те, для чого ДР вийшла на сцену.

Восени 2008-го Друга Ріка і Токіо сколихнули дещо байдужий та інертний стан суспільства, підірвавши його і звернувши увагу людей на найважливіше своїм спільним доробком «Догоним! Доженемо!». Той, хто долучився до спільної роботи над документальним кліпом, і хто був присутній під час своєрідного флеш-мобу, що став одночасно презентацією і прем’єрою пісні, той має про що розповісти.

У жовтні 2010 року Друга Ріка записала пісню "Ти зі мною? Я здаюсь!", яка стала одним із головних хітів українського радіоефіру. Пісня "Ти зі мною? Я здаюсь!" є першим синглом майбутнього альбому Другої Ріки, над яким зараз працюють учасники гурту. За словами гітариста гурту Олександра Барановського, пісня була «народжена» учасниками Другої Ріки на одній із репетицій і є музичним закликом до вірності в любові. У грудні 2010 року було знято кліп на пісню "Ти зі мною? Я здаюсь!", режисером якого став відомий український кліпмейкер та учасник гурту Друга Ріка Віктор Скуратовський. Зйомки кліпу велися в Національному ботанічному саду імені М. М. Гришка НАН України, природа якого стала безпосереднім учасником створення кліпу.

30 квітня 2011 року відбулась всеукраїнська прем'єра пісні "Незнайомка", яка впевнено стала справжнім хітом сезону. Зйомки кліпу проходили в Каліфорнії. Після повернення групи в Україну в пресі з'явилась інформація про розпад гурту, яку невдовзі заперечили учасники гурту. "Друга ріка" продовжила концертну діяльність, було знято відеокліпи на пісні "Пробач" та "Світ на різних берегах".

В 2012 році Друга Ріка видає першу частину Metanoia. Part 1(альбом) та започатковує власний благодійний марафон «Я БУДУ ЖИТИ» — соціальна акція в боротьбі з лімфомою. В рамках акції проходить великий благодійний концерт, в якому беруть участь Океан Ельзи, Бумбокс, С.К.А.Й. та багато інших рок гуртів.

Через рік благодійний марафон продовжиться…Група сприяє зйомкам відеоролику «Я БУДУ ЖИТИ», мета якого — допомогти виявити хворобу на ранній стадії.

В 2013 році ДР випускає дві відео-роботи іронічну «Назавжди (НаНаМаНа)» та чуттєву «Скажи»

В жовтні 2013, ДР бере участь у запису YouTube Music Awards в Москвi.

В лютому 2014 колектив покинув співзасновник Віктор Скуратовський, який працював у складі команди з 1996 року.

У жовтні 2014 року гурт дарує шанувальникам пісню та однойменне відеокліп з назвою "Я чую" та анонсує вихід у грудні нового альбому "Supernation", до якого знімає 40-хвилинний фільм.

Учасники:
Валерій Харчишин - вокал, труба
Олександр Барановський - гітара
Сергій Гера (Шура) - клавішні
Олексій Дорошенко - ударні
Сергій Беліченко- гітара

www.drugarika.com

Кавер на песню Друга ріка — Три хвилини